Розвиток може уповільнитися або упертися в стелю можливостей, натомість деградація не має меж, особливо якщо це деградація державного органу влади. Ілюстрацією до цієї тези є щойно затверджений Кабінетом міністрів України урядовий «План пріоритетних дій на 2025 рік».
«Уряд чітко розставляє акценти щодо пріоритетів у своїй роботі на 2025 рік. Затверджуємо урядовий План пріоритетних дій, що містить майже 400 кроків у зонах відповідальності всіх міністерств та відомств», – сказав Шмигаль на засіданні уряду у вівторок.
Воно і зрозуміло, Уряд, який (всупереч вимогам Конституції і законів України) жодного разу за п’ять років свого існування не подавав на розгляд Парламенту власну Програму діяльності, тепер намагається хоча б якось легітимізувати себе і компенсувати власну неповноцінність. Спроба, чесно кажучи, невдала.
Проаналізувавши цей документ, виникає таке враження, що згаданий план є механічним результатом зливання до купи річних планів окремих міністерств, побажань міжнародних партнерів та забаганок тіньових лобістів. Якоїсь об’єднавчої ідеї, вектору розвитку, візії та розуміння нагальних потреб України там немає.
Окрім цілком зрозумілих речей на кшталт заходів щодо Євроінтеграції, виконання порядку денного взаємодії із НАТО, розвитку національного ОПК, розмінування територій, модернізації системи освіти та ін., вказаний План містить цілу низку заходів в стилі «шо попало» і «що це було?».
До першої номінації можна віднести суперечливі пункти з точки зору змісту і результатів, щодо яких не завадило б проведення аудиту ефективності в дусі Ілона Маска. Сюди можна сміливо віднести такі заходи як:
«Інформаційне та методичне забезпечення державних стратегічних комунікацій»;
«Підвищення упізнаваності України в світі та просування проукраїнських наративів»;
«Підвищення медіаграмотності населення»;
«Підвищення ефективності соціально-виховної роботи із засудженими»;
«Підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».
Хто визначив ці напрями діяльності в якості пріоритетів і чи треба витрачати на це бюджетні кошти під час війни – питання риторичне…
В номінації «Що це було?» слід зазначити такі нововведення як:
«Оптимізація процедур видачі посвідок на тимчасове проживання і дозволів на застосування праці для іноземців та осіб без громадянства». Я перепрошую, але які можуть бути оптимізації міграційних процедур до проведення Всеукраїнського перепису населення та аудиту власних виробничо-професійних ресурсів? Невже урядовцям досі не очевидно, що ліберальна міграційна політика вже закінчилася, а українці воюють не для того, аби плодами їхньої боротьби скористалися заїжджі мігранти?
«Визначення номінованого оператора ринку електричної енергії». Якщо я вірно зрозумів, то буде створено нову окрему структуру, яка буде самостійно здійснювати експортно-імпортні операції на європейському ринку електроенергії? Тобто, буде створено наближену до когось з можновладців комерційну «прокладка», яка буде заробляти мільярди на спекуляціях електроенергією, яку будуть оплачувати українці із власних кишень? Чи не так?!
«Надання БЕБ спеціального статусу». Тобто найбільш проблемному з усіх існуючих правоохоронних органів, замість заходів щодо очищення і оздоровлення, буде додатково посилено адміністративний статус та імунітет? Ви це серйозно?
«Посилення кримінальної відповідальності за підробку євробанкнот». А чому не гривень і не військово-облікових документів?
Завдяки зазначеному Планові ми також вже по факту дізналися, що в Україні планується створення нових владних інституцій, таких як: Військовий омбудсмен; Агенція оборонних технологій; Кримінальна розвідка; Служби внутрішнього аудиту у міністерствах і відомствах; Інформаційно-комунікаційна система «Регуляторний портал»; Інформаційно-комунікаційна система «єТютюн»; Реєстр засуджених за кримінальні злочини; Координатор по боротьбі із антисемітизмом; Інформаційно-комунікаційна система «Електронний календарний план спортивних заходів і змагань»; Інформаційна система «Національна платформа доброчесності спорту» та ін.
Якщо із інститутом Військового омбудсмена і Агенцією оборонних технологій якось більш-менш зрозуміло, то інші інновації викликають питання і потребують хоча б якихось пояснень для широкого загалу.
Разом із тим, серед пунктів «Плану пріоритетних дій на 2025 рік» ви не знайдете заходів щодо вирішення дійсно злободенних проблем, таких як: підвищення народжуваності і посилення соціального захисту багатодітних сімей; облаштування ВПО; поліпшення умов військової служби і ветеранської політики для жінок-захисниць; розвитку ветеранського підприємництва (повноцінного, а не грантів по 20 000 грн.), передачі у відання Мінветеранів лікувально-оздоровчих закладів із системи ДУС та ін.
Висновки невтішні:
По-перше, Урядом як і раніше нехтуються дійсно стратегічно важливі речі, такі як: найбільш глибока в світі демографічна криза; недостатня протиповітряна оборона українських міст та об’єктів критичної інфраструктури; перспектива отримати 20% соціально необлаштованих ветеранів і членів їхніх сімей у загальній структурі населення України; та багато іншого.
По-друге, все більшої популярності набуває така улюблена справа і популярний бізнес українських чиновників як клепання усіляких держреєстрів (коли вже хтось додумається до створення Реєстру Реєстрів?);
По-третє, добра половина представлених урядових заходів має своїми адресатами зовнішню аудиторію, тому саме собою напрошується питання – Уряд Шмигаля це український уряд, чи якась колоніальна зовнішня адміністрація?
Суб’єктності в цього Уряду як не було, так і не має і не буде.
