Хочемо знати в обличчя всіх, хто шкодить ветеранам!
Прочитав інтерв’ю з Міністром у справах ветеранів Олександром Порхуном, яке особисто в мене залишило важкий осад. Зробив для себе декілька неприємних відкриттів.
По-перше, в бюджетній декларації на 2025-2027 роки, яку 28 червня схвалив Кабмін, зафіксовано суттєве скорочення фінансування ветеранської політики з 13,5 млрд грн в 2024 році до 5,7 млрд грн в 2025-му.
Складно уявити цинічніше та лицемірніше знущання, ніж проголошення ветеранської політики одним з пріоритетів і одночасне згортання відповідного бюджету більш ніж вдвічі.
Тобто війна ще не закінчилася, хлопці ще не демобілізувалися, а високопосадовці вже по повній ріжуть державну допомогу. З кожним роком і з кожним 300-тим воїном до 1,2 млн. ветеранів, які були на початку повномасштабного вторгнення, доєднуються ще кілька десятків тисяч нових ветеранів, а після закінчення війни одночасно додадуться ще кілька мільйонів (із членами сімей), але обсяги витрат скорочуються. Де тут якась логіка — не питайте?! Проте буде відновлено Дорожній фонд у бюджеті якого передбачено 44 млрд. грн. на 2025 рік, 124 млрд. грн. на 2026 рік і 233 млрд. грн. на 2027 рік. Ось вона головна проблема сьогодення!
По-друге, в тексті цієї декларації немає навіть натяків на те, що в 2025-2027 роках запрацюють такі довгоочікувані елементи ветеранської політики як: гарантовані державою позики на житло, пільги для ветеранського бізнесу та інші програми прямої фінансової підтримки, тобто найбільш дієві інструменти. В принципі, це логічний наслідок, який випливає із попереднього пункту.
По-третє, посадовці будуть намагатися якомога більше монетизувати підтримку ветеранів та обмежувати її терміни дії, мотивуючи це тим, щоб не посадити ветерана на гілку патерналізму та не заблокувати розвиток його особистості.
У якості прикладу такого «нового підходу» міністр приводить програму, яка відпрацьовується спільно із Мінфіном і яка передбачатиме надання компенсації за оренду житла терміном на півроку, тобто поки ветеран «зрозуміє де жити» та влаштується на роботу. Звучить ця ініціатива досить дивно, особливо якщо врахувати, що більшість ветеранів має серйозні проблеми із житлом (взагалі не мають свого кута), а ще із здоров’ям, соціальною адаптацією, баченням майбутнього тощо, які не вирішуються за півроку навіть у країнах із розвиненою ветеранською політикою. А якщо піврічного терміну не вистачить, тоді що?
Коротше…
Пане Міністре!
Ви – людина честі і справжній Герой України!
Ви дійсно чимало зробили для ветеранів і напевно, зробили б ще більше за інших політичних обставин. Дбайте насамперед про ветеранів-побратимів, а не про позбавлення префіксу «в.о.» та не про те, що про вас скажуть так звані «колеги» в уряді і парламенті. Не підтримуйте напівзаходи та квазі-реформи, які лише імітують вирішення проблем.
Час усе розставить на свої місця!
Із свого боку, оскільки виконавча влада в Україні діє на засадах публічності, прозорості та підзвітності, наше ГО «Вільні та Вірні» ініціює офіційне звернення на ім’я Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із наступними вимогами:
– окремо висловити публічну позицію Кабміну щодо фінансування ветеранської політики у 2025 році;
– надати інформацію про те, чиєю саме ініціативою було скорочення бюджетної підтримки ветеранської політики (дати назви міністерств та відповідних осіб, які внесли ці пропозиції при підготовці документу);
– вказати конкретні статті видатків ветеранської політики, які планується скоротити згідно із текстом бюджетної декларації;
– надати копії аналітичних обґрунтувань скорочення видатків ветеранської політики, зокрема розрахунків, експертних висновків та ін. з вказанням структур/підрозділів органів влади, експертних установ, науково-дослідних організацій і т.і., якими було підготовлено ці рекомендації.
Запитаєте навіщо?
Зробимо загальновідомими прізвища тих, хто відверто шкодить інтересам ветеранів, блокує дієву ветеранську політику та саботує суспільний запит на достойну підтримку Захисників Батьківщини. Для початку подивимося їм у вічі, а якщо не спрацює, то будемо вживати дієвіші заходи народовладдя.